З досвіду роботи

    Гра-серйозна розумова праця,
у процесі якої розвиваються всі здібності.

А. Коменський

              

Одним із найперспективніших шляхів виховання активних учнів, озброєння їх необхідними вміннями і навичками, є впровадження активних форм і методів навчання, серед яких провідне місце займає гра. Гра багатогранна, вона розвиває, виховує, розважає, соціалізує. Але одна з головних її задач – на вчання.     

Реалізація ігрових технологій дозволяє підвищити якість педагогічного процесу, рівень навчальних досягнень, забезпечує комфортність, емоційну задоволеність.

Вже п’ятий рік працюю над питанням «Використання ігрових педагогічних технологій у навчально – виховному процесі  початкової школи». Дана проблема зумовлюється концептуальними положеннями та державними вимогами реформування освіти в Україні, спрямованими на становлення особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань. Саме це потребує ефективних педагогічних підходів до організації навчання, виховання, використання ігрових методів та прийомів.

Ігрові технології є однією з унікальних форм навчання, які дозволяють зробити цікавими і захоплюючими роботу учнів на творчо-пошуковому рівні.

Відповідно до цього вирішую завдання:

-             формувати комунікативно-творчі здібності учнів, мовленєві вміння;

-      розвивати різні види пам’яті, уяву, фантазію, увагу, спостережливість,

-        творче мислення;

-                виховувати бажання здобувати нові знання.

         У дитячі роки гра є провідним видом діяльності людини. За її допомогою діти пізнають світ, перевіряють свою силу і спритність, у них виникає бажання фантазувати, відкривати таємниці і прагнути до чогось прекрасного.

Гра – це самостійна діяльність, в якій діти вперше вступають у спілкування з ровесниками, їх об’єднує єдина мета, спільні зусилля її досягнення, інтереси і переживання.

До питання гри неодноразово зверталися видатні педагоги. Сухомлинський В.О.  зазначав, що потрібно «навчати  граючись, а граючись навчати». Ушинський К. Д. стверджував гру найважливішим видом діяльності дитини.  Говорив, що саме через гру дитина пізнає всі таємниці світу. Макаренко А. С. писав, що  «гра має важливе значення в житті дитини... Якою буде дитина в грі, такою вона буде і в праці, коли виросте».

Я вважаю, що саме в грі розпочинається невимушене спілкування дитини з однокласниками, взаєморозуміння між учителем і учнем. У процесі гри в дітей формується звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно, розвивається увага, пам’ять, фантазія,  бажання вчитися.   У грі найповніше виявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей. 

Будь-яка гра включає три основні етапи:

-             підготовчий (формулюється мета, підбирається навчальний зміст,

-    розробляється сценарій, готується обладнання, розподіляються ролі,

-        проводиться інструктування);

-                безпосереднє проведення гри;

-                узагальнення, аналіз результатів.

На практиці в системі активного навчання використовую моделі навчальної гри: імітаційні, сюжетно-рольові, ігри-змагання.

         В імітаційних іграх під час занять імітую події, конкретну роботу людей

(дослідник, журналіст, еколог), середовище, умови, в яких відбувається подія. Сценарій імітаційної гри будую з урахуванням сюжету події, опису структури та призначення імітованих об’єктів. Прикладом може бути урок-мандрівка, урок-екскурсія.

         У сюжетно-рольових іграх відпрацьовую тактику поведінки, дій, виконання функцій. Між учасниками розподіляю ролі з обов’язковим змістом відповідно до проблемної ситуації, винесеної на обговорення. Для проведення таких ігор використовую різні типи нестандартних уроків: урок-КВК, урок-подорож, урок-казка, урок-композиція.

Під час проведення ігор-змагань розвиваю почуття відповідальності, виховую волю, інтерес до навчання.  

         Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані результати, намагаюся нею керувати, забезпечую виконання вимог:

·                     відповідність гри  навчальній програмі, віковим особливостям учнів;

·                     ігрові завдання – не надто легкі, проте й не дуже складні;

·                     правила гри – прості і чітко сформульовані;

·                     дії учнів – контрольовані, своєчасно виправлені;

·                     гра – організована, цілеспрямована;

·                     різноманітність ігор;

·                     залучення учнів усього класу;

·                     повага до  гідності дитини;

·                     справедливий підсумок гри.

         Щоб гра викликала інтерес, використовую різноманітні елементи унаочнення, а умови гри – поступово ускладнюю.

         Увагу дітей спрямовую на розгортання ігрової дії.  Завдяки цьому  дидактичні ігри, що використовуються на заняттях, роблять навчання цікавішим, сприяють розвитку довільної уваги, формуванню передумов для глибокого оволодіння змістом передбаченого програмою матеріалу.

         Підсумком навчальної гри є її фінал. Відгадування загадок, виконання доручень, ігрових завдань сприймається дитиною як досягнення. Результат гри виявляється в задоволенні учасників від участі в ній. Для мене результатом гри є рівень засвоєння школярами знань, їх успіх у розумовій діяльності, налагодження гармонійних взаємин. Переконана, що організація уроку з використанням дидактичних ігор дає можливість оперативно внести в навчальний процес необхідні корективи.

         Щоб учні по-справжньому почали вчитися, їх необхідно зацікавити.

Таким чином, на своїх уроках створюю ігрові ситуації, які дозволяють активізувати пізнавальну діяльність школярів. Це особливо стосується учнів 1-2 класів – перехідного періоду, коли діти ще не звикли до тривалої напруженої  діяльності, швидко стомлюються, втрачають увагу. Тому, щоб спрямувати увагу учнів на самостійну діяльність, використовую ігрові ситуації та дидактичні ігри на початку уроку. Залучення казкових героїв – Червоної Шапочки, Буратіно, Гномика, Мудрого Дуба, Веселого Чомусика, Смішариків, Фіксиків допомагає значно полегшити процес сприймання матеріалу, запам’ятовування мовних явищ, граматичних категорій. Застосування звукового повідомлення казкового героя із пропозицією вирішення проблемного завдання спонукає учнів до активної пошукової діяльності протягом усього уроку.

         На етапі засвоєння нового матеріалу використовую ігри частково-пошукового характеру: «Чарівний стілець», «Лото», «Хто перший», «Продовж ланцюжок», «Подай сигнал», «Утвори слово», «Пропоную – обирай»  (Додаток А). На цьому етапі формую у школярів уявлення про значимість якісного виконання ігрового завдання.

         Під час закріплення й узагальнення знань, умінь і навичок учнів пропоную дидактичні ігри пошукового характеру: «Хто більше», «Однина і множина», «Давайте познайомимось»  та інші (Додаток Б). Учні вчаться моделювати, аналізувати, оцінювати дії партнерів по грі.

         На етапі контролю знань застосовую дидактичні ігри творчого характеру: «Кола на воді», «Весняні іменники», «Ідемо в ліс», «Ланцюжок загадок», «Римування», «Квіти рідного краю», «Пеньочок» (Додаток В). Завдяки творчості зростає зацікавленість учасників у кінцевому результаті гри команди й прагнення виконати ігрове завдання швидко і правильно.

         Таким чином, дидактичні ігри, ігрові вправи і прийоми дають мені можливість не тільки підвищити активність учнів на кожному етапі уроку під час вивчення будь-якої теми, а й залучити пасивних  до творчої розумової діяльності.

         Для проведення релаксаційних хвилинок, фізкультхвилинок використовую ігрові моменти, застосовуючи інформаційно-комунікативні технології (виконання  фізичних рухів услід за мультиплікаційним героєм, дітьми – однолітками, вчителем – інструктором) (Додаток Д).

         Намагаюся застосовувати ігрові технології при проведенні усіх уроків. Так, на уроках української мови пропоную веселі ігрові вірші, малюнкові диктанти, загадки, ребуси, кросворди.

         В іграх добукварного періоду (Додаток Е) формую у дітей уміння: розрізняти приголосні і голосні звуки – гра «Буква заблукала», «Чарівна паличка»; розрізняти м’які та тверді приголосні звуки – «Збери букет»; визначати кількість складів у слові – «Телеграф», «Ланцюжок»; сприймати речення як синтаксичну одиницю – ігри «Правда чи ні», «Скільки слів у реченні». Розвиваю усне мовлення, логічне мислення, привчаю прислухатися до слів у реченні – гра «Злови п’ять слів», «Хто що робить». Поглиблюю знання дітей про слова ­– «Відгадай слово». Збагачую словниковий запас учнів, розвиваю зв’язне мовлення, уяву, пам'ять – «Згадай, що було». Узагальнюю знання дітей про слова- назви істот – «Уважні долоньки».

         В іграх букварного періоду (Додаток Є)  формую в учнів уміння: добирати слова із звуком, який вивчаємо - гра «М'ячик»; самостійно складати й записувати слова із заданих літер – «Збери слово». Вправляю учнів у звукобуквенному аналізі слів, розвиваю фонематичний слух, вміння уважно слухати вчителя, самостійно робити висновки – гра «Скільки звуків та букв?».  Закріплюю вивчені літери, вчу з них складати склади, слова; розвиваю навички читання, мислення, усне мовлення, уяву - «Впізнай букву наосліп», «Збирання грибочків», «Який склад з’їв буквоїд», «Чарівна торбина» , «Сумка листоноші», «Хто найважливіший». Удосконалюю знання учнів про голосні, приголосні, тверді та м‘які звуки – «Хмарка», «Овочі». Поглиблюю знання дітей про вживання м‘якого знака в кінці і в середині слів – гра «Хто швидше». Вчу групувати, систематизувати слова в речення – «Живі слова».

         В іграх післябукварного періоду (Додаток Ж)  формую в учнів уміння: орієнтуватися в тексті – гра «Розвідники»; розуміти прочитане, стежити за читанням інших – «Впіймай помилку». Ознайомлюю учнів зі словами, що мають протилежне значення; збагачую словниковий запас, виробляю навички швидко читання, вміння зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно – гра «Навпаки». Збагачую усне мовлення, розвиваю логічне мислення – «Допоможи Вінні Пуху».  Повторюю вивчені літери, розвиваю уміння будувати слова із складів, вдосконалюю навички читання – гра «Чарівна доріжка».

         Для закріплення правопису голосних і приголосних в словах використовую  різноманітні види роботи із застосуванням ігрових елементів в орфографічному, зоровому диктантах; у фонетичному розборі; роботі над реченням, текстом (робота з деформованими реченнями, текстом). Даю дітям завдання змінити слова так, щоб утворити граматично правильне речення;  замінити підкреслені слова синонімами або антонімами. Мовні ігри мають велике значення для розвитку мови і мислення учнів.

Звертаюся до гри на уроках математики (Додаток З). Це дає учням можливість рухатися, думати, виявляти емоції, запам’ятовувати матеріал. Під  час  проведення  ігор  «Закінчи логічний ряд», «Загадкові квадрати», «Листоноша», «Допоможи білочці зібрати гриби», «Обчисли й розфарбуй», «Хто швидше?»  «Мовчанка», «Естафета», «День і ніч»  формую   обчислювальні навички, вчу  доводити  своє  міркування. Використовую завдання з розвиваючого навчання:  хвилинки-цікавинки, математичні ребуси, геометричні  й числові головоломки, математичні загадки. 

         На уроках з природознавства використовую дидактичні ігри  для розвитку та корекції пізнавальної діяльності (порівняння, відновлення та доповнення цілого, вилучення зайвого, узагальнення), розвитку мовлення, емоційно-вольової сфери (ігри-інсценізації, ігри з елементами сюжету).

         Використовую ігри під час екскурсій в природу (Додаток К). Спонукаючи учнів до активного емоційного сприймання,  намагаюсь розкрити перед дітьми різноманіття та красу довкілля, привертаю  увагу до малопомітних, але істотних ознак рослинного і тваринного світу. Ігри із застосуванням природничого матеріалу: «Рослини нашого лісу», «Відгадай на дотик», «Дегустація», «Відгадай за запахом», «Що в мішку?» – сприяють розвиткові сприйняття аналізаторів дотику, смаку, запаху. Розвиваю мислення, увагу, уміння виділяти істотні ознаки шляхом порівняння та узагальнення у іграх: «Дегустація», «Якого кольору предмет». Навчаю учнів описувати предмети та знаходити їх за описом завдяки іграм: «Впізнай своє дерево», «Упізнай тварину»; знаходити ціле за частиною та частину за цілим, групувати предмети за способом їх застосування – «Павутинка». Для розвитку творчих здібностей, розв’язанню питань екологічної культури використовую  творчі сюжетно-рольові ігри: «Відгадай, хто це?», «Чоловічок з кори», «Намалюємо портрет звіра (птаха)» та інші.

         Широко використовую ігрові технології  під час проведення  спортивних заходів, екскурсій, у позакласній роботі. Ігри – знайомства: «Вузлики або плутанина», «Міні-презентація», «Знайти дитину», «М’яч», «Смішна пісенька», «Привіт, це я!», «Поїзд», «Раз, два, Марійка» – служать для створення сприятливих умов під час знайомства дітей між собою та педагогом (Додаток Л). Для  згуртування колективу використовую ігри: «Плутанина», «Знайди пару», «Мотузочка», «Зміна місць», «Пошкоджений телефон», «Казка «Ріпка»,  «Шукаю товариша», «Знайди пару» (Додаток М). Ігри на увагу, координацію рухів:  «Потяги», «І ми», «Зробіть, будь ласка, так», «Малюки і дорослі», «Найуважніший», «Підлога, ніс, стеля», «Картопля» – використовую під час конкурсів, ігрової програми (Додаток Н). Рухливі ігри: «Стежинка», «В річку – на берег», «Земля, вода, вогонь, повітря», «Світлофор», «Перегони з повітряною кулькою», «Голочка – ниточка» – розвивають почуття товариськості, спритність, швидкість; виховують чесність, справедливість, дисципліну, наполегливість у подоланні труднощів (Додаток О). Музичні ігри: «Ми йдемо», «Будемо стрибати», «Танцювальний ланцюжок», «Десять бананів» – допомагають створити певну атмосферу, настрій, організовують дітей, сприяють швидкому подоланню психологічних бар’єрів у спілкуванні, встановлюють дружні стосунки; розвивають творчі здібності, уяву, пам'ять, мислення, інтуїцію (Додаток П).

Отже, використання ігрових технологій на уроках з учнями 1-4 класів  дозволяє підвищити ефективність засвоєння знань; допомагає викликати пізнавальний інтерес до навчального матеріалу, попереджує втому. Водночас хотілось би застерегти учителів від надмірного захоплення грою у навчанні дітей. Потрібно привчати школярів виконувати завдання і в звичайній формі, показувати їм, що навчання – це не лише гра, а й серйозна, важка праця. Проте саме  гармонійне поєднання навчальної та ігрової діяльності молодших школярів дозволяє по-справжньому підвищити рівень навчальних досягнень учнів, забезпечує комфортність, емоційну задоволеність. Тому й надалі продовжуватиму використовувати різні способи організації ігрової діяльності на уроках, шукатиму ефективні методи та прийоми навчання, творчо використовуватиму їх у своїй роботі. Переконана, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховна функції діють у тісному взаємозв’язку.